Російські бомбардувальники провокували канадських моряків у … – Укрінформ
September 9, 2014
Права переселенців мають захищати держава і суспільство … – Радіо Свобода
September 9, 2014

“Суспільство та держава розділили тягарі війни на дві нерівні … – Gazeta.ua

Президент Петро Порошенко у промові на День Незалежності назвав війну на Донбасі Вітчизняною. Це правда. З російським інтервентом воює український народ — добровольчі батальйони, волонтерський рух, доброчинці й жертводавці, які фінансують військові операції та порятунок поранених. Де в цих процесах держава? Адже її відповідальність — військово-стратегічне планування, постачання озброєнь і спорядження, тилове, інформаційне та дипломатичне забезпечення.

Щонайменше суспільство та держава розділили відповідальність і тягарі війни на дві нерівні частини. Громадяни не лише важко потерпають від війни, несучи основні втрати, видатки та збитки від неї. Частково й управляють військово-політичними процесами, якими мала б опікуватися в умовах війни держава. Громадяни компенсують вакуум відповідальності та компетентності влади власною згуртованістю, фаховістю, героїзмом.

Українській владі час відповідати рівню громадянської зрілості українського суспільства.

В умовах системної кризи, що охопила всі сфери суспільного життя — безпеку, економіку та інфраструктуру, соціальну, гуманітарну, навіть санітарну та екологічну складові, влада все ще продовжує вдавати, що може управляти країною по-старому. Посадові призначення, за які відповідальний президент — передусім міністр оборони, голова правління Національного банку, голова Київської міськдержадміністрації, голови обласних адміністрацій, керівник Державного управління справами та багато інших — не відповідають умовам воєнного часу. Чому?

Влада й суспільство живуть у різних етичних системах координат. У російській етичній системі існує влада, що абсолютизує та вивищує її як самоцінність. Цією етичною системою визначаються розкоші, у яких живуть посадовці, їхня пиха і чванькуватість щодо “маленьких українців”. Зворотним боком цих явищ є некомпетентність, безвідповідальність, корумпованість, корпоративна закритість та спадковість влади. Такою вона є і у Росії — один в один.

Отож українська влада в культурному розумінні ближча до російського, ніж до українського суспільства. Цьому є пояснення: українська державність будувалася за радянсько-російськими принципами. Водночас та — радянсько-російська влада в Україні — завжди сприймалася як чужа, та, що поневолила українців та збиткується над ними.

Сьогодні, коли суспільство взяло на себе частину функцій влади, вона не може залишатися чужою йому. Але лишається. Суспільство випереджає її. Тому влада його боїться.

При цьому остерігається сучасного українства не лише чинна влада, а й європейська та американська бюрократія. Бо Україна конвеєрним способом генерує нові цивілізаційні змісти. Мирна революція в Україні 2004 року започаткувала ланцюгову реакцію кольорових революцій у світі, примусивши національні еліти переглянути місії держав щодо суспільств. Міжнародний рух “Захопи Волл-Стріт” (акція протесту в Нью-Йорку, що розпочалася три роки тому й продовжується дотепер. Учасники вимагають структурних змін в економці. — “ГПУ”) став прямою похідною від української помаранчевої революції. Він змусив транснаціональні корпорації та фінансові центри змінити політику щодо стимуляції споживання на шкоду довкіллю та соціальним інтересам.

Революція гідності цього року показала всьому світові, що боротьба громадян із владою може бути цілком успішною — остання не є всесильною.

Сьогодні у війні проти України Росія втрачає статус імперії-наддержави. Це відбувається завдяки українському суспільству, а не українській владі. Суспільство зайняло щодо держави лідерську позицію. Воно здатне перезавантажити державу. Ця потенційна можливість викликає паніку в російського диктатора, тому він воює проти українства на знищення.

Автор: Костянтин МАТВІЄНКО, політолог, засновник корпорації політичного консалтингу “Гардарика”
Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Зараз ви читаєте новину «”Суспільство та держава розділили тягарі війни на дві нерівні частини”». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Leave a Reply