Leopolis Jazz Fest 2019: чим цьогоріч вражав неймовірний джазовий фестиваль – фото та відео
June 30, 2019
На “мосту Кличка” встановили додаткові камери спостереження
June 30, 2019

Катування у полоні, або Чому важливо ухвалити законопроект про військових злочинців

Кіборг Ігор Брановицький потрапив у полон під час оборони Донецького аеропорту.

Аби врятувати від тортур своїх побратимів, він назвав себе тим кулеметником, якого розшукували російські бойовики. Після жорстоких катувань Ігор був застрелений у полоні одним із ватажків бойовиків.

Кіборг Ігор Брановицький
Кіборг Ігор Брановицький

Кімната вся була в засохлій крові – стеля і стіни. Мене били вчотирьох. По всіх частинах тіла. Особливо ногами в груди. Мене били близько 15 хвилин, потім втратив свідомість. Я опритомнів в іншій кімнаті. Це був колишній холодильник. Заходили якісь люди, пинали мене ногами – перевіряли, чи я живий. Мене не годували, води не давали, в туалет не виводили. Холодильник був герметичним. Повітря вистачало на кілька годин. Так я пролежав три доби.

А це спогади чоловіка, який пройшов "підвали" бойовиків і вижив.

За 5 років гібридної війни з Росією ми знаємо про багато випадків нелюдського поводження з полоненими – військовими та цивільними, знаємо про катування та психологічний тиск. Імітації страт, удушення, побиття та підпалювання тіла, здерту шкіру, відрізані кінцівки та поламані кістки, зґвалтування та застосування електричного струму – про все свідчать українці, які пройшли полон російських бойовиків на окупованих територіях. Це також документують свідки та міжнародні правозахисні організації. За даними правозахисників, кожен другий цивільний та майже 90% військових, які потрапили в полон, зазнали катувань (дані United nations human rights).

Росія уже 5 років вчиняє злочини проти українських громадян – катує полонених військових та цивільних, вбиває поранених, вдається до психологічного тиску та позбавляє людей критично необхідної медичної допомоги. Катують також вагітних жінок і дітей.

Це стосується й українських полонених, яких утримують у російських тюрмах та окупованому Криму. Важкохворого Едема Бекірова, попри рішення Європейського суду з прав людини, Росія так і не доправляє до лікарні. Поранені українські моряки за 7 місяців так і не отримали якісної медичної допомоги. Павло Гриб, якого російська ФСБ підступно викрала, довгий час не мав доступу до необхідних медикаментів та медичної допомоги. Мало не всі українські бранці розповідають про катування і психологічний тиск.

Маємо вкотре вимагати від Росії виконувати свої міжнародні зобов'язання в повному обсязі. Адже вона є стороною Конвенції проти катувань та Європейської конвенції про запобігання катуванням. Вимагати звільнення українських полонених – моряків, військових, активістів – всіх, кого Кремль роками тримає в полоні.

Маємо і всередині країни працювати над притягненням до відповідальності причетних до катувань. Важливим кроком є зокрема ухвалення законопроекту про військових злочинців. На шостий рік війни Верховна Рада підтримала його в першому читанні – очікуємо остаточного затвердження законопроекту #9438. Він виокремить злочини проти людяності та дасть змогу карати винних у катуванні полонених, обстрілах житлових кварталів Маріуполя та маршрутки під Волновахою.

Маємо притягнути до відповідальності воєнних злочинців та тих, хто скоював злочини проти людяності.

Автор: Уляна Супрун

Comments are closed.