“Шахтар” у Львові зіграв “сухий” матч з “Баварією” – Молодий Буковинець
February 18, 2015
Дніпро – Олімпіакос: онлайн-трансляція матчу Ліги Європи – РБК-Україна
February 19, 2015

Зламати Леніна у собі


Умовна двохпартійна система, яка утворилася протягом останніх років в Україні, де половина суспільства голосувала за Юлію Тимошенко, а інша – за Віктора Януковича, нещодавно перестала існувати. Усі побачили, що віра у лідера та практика формування “іменних партій” є тупіком для розвитку політичної системи України. Оба цих лідера не виправдали довіри суспільства та вийшли з великої політичної гри. У цій ситуації можна було б говорити про те, що у країні прийшла до влади третья сила, але в зв’язку з тим, що революція робилася широкими верствами людей, інстітуціоналізація цієї третьої сили займе ще багато років. Ідея партії “Самопоміч” при цьому є методом, а не ціллю такого шляху. Роки панування в Україні “партій Леніна” повині змінитися роками нормального партійного будівництва. В політичний історії України дуже багато цікавих ідей, ідеологічних та суспільних напрямів, які можуть знадобитися для сучасного життя країни. Батьки та діди залишили українцям велику історико-політичну спадщину. Врешті-решт 50-мілліонна нація повина мати свою ідеологію, яка буде допомогати їй розвиватся протягом ХХІ століття.  Що для цього потрібно? Шляхом широкого суспільного діалогу треба виділити 2-3 основні ідеологічні напрями, які стануть основними у провідних партіях країни. Це можуть бути ідеї христианської демократії, як у Нічеччини, ідеї лейборизму, як у Великій Британії, соціал-демократії, як у Швеції, тощо. Цей шлях потрібно розпочати у 2015 році, бо далі так жити політичній системі не можна.  Але президент Порошенко, який чомусь до революції знаходився у команді презідента Януковича, знову наступає на тіж самі граблі, створюючи партію “Блок Петра Порошенка”, який не несе ніяких ідеологічних ознак крім боротьби з агресором і більш-меньш позитивного вождізму. Невже українська політична думка є настільки незрозумілою або нікчемною? Зрозуміло, що це не так. Зрозуміло, що “бандо-політологам” це було або незрозуміло, або не потрібно. Але, початок європейського життя у політичнй сфері лежить саме у площині інтелігентної дискусії та цивілізованої боротьби ідей, думок, систем поглядів. Не треба відкидати також й те, що вже було напрацьовано українськими вченими протягом радянського періоду. До речі до 25 відсотків у розкладі занятть на гуманітарних факультетах провідних університетів світу займає на сьогодні той самий марксізм. Про це потрібно памятати, коли ламаються памятники лідерам марксізму-ленінізму. Набагато важче зламати Леніна у собі. Учасники політичного життя в країні повині бути людьми, які закохані у будь-які ідеологічні принципи, які сповідують політичні погляди, розуміють по-своєму українську ідею, шлях країни до майбутнього. Отож, товариство, починаємо підганяти трактори до нашої політичної свідомості!

Козерод О.В., доктор історичних наук

фото-nbnews.com.ua

Leave a Reply